припаювати

ПРИПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.

1. Прикріплювати, паяючи.

Твердосплавні пластинки до різців звичайно припаюють (з наук. літ.).

2. кому, тільки док., перен., фам. Призначити якесь покарання.

Тепер, коли повернеться [Швейк] до свого батальйону, капітан, напевно, припаяє йому арешт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

[Дж.–Б. Шоу] відвідував всілякі політичні гуртки і навіть брав участь у демонстраціях. Думаю, за такий “джентльменський набір”, живучи майбутній ірландський класик на території Союзу, йому припаяли б усі п'ятнадцять років таборів. Схвалені “доярками, буряківниками і сталеварами” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припаювати — припа́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. припаювати — -юю, -юєш, недок., припаяти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Прикріплювати, паяючи. 2》 кому, тільки док., перен., фам. Призначити якесь покарання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припаювати — ПРИПАЮВАТИ (прикріплювати, паяючи), ПРИЛЮТО́ВУВАТИ техн. — Док.: припая́ти, прилютува́ти. Твердосплавні пластинки до різців звичайно припаюють (з посібника). Словник синонімів української мови
  4. припаювати — ПРИПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Прикріплювати, паяючи. Твердосплавні пластинки до різців звичайно припаюють (Різальні інстр.., 1959, 28). 2. кому, тільки док., перен., фам. Призначити якесь покарання. Словник української мови в 11 томах