приписка
ПРИПИ́СКА, и, ж.
1. Те, що дописане до якогось тексту, до раніше написаного.
Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (М. Коцюбинський);
А внизу була приписка: “Маю надію, що скоро побачу всіх вас і мого сина Юрка” (О. Донченко).
2. Свідомо завищені, неправдиві відомості щодо показників виробництва, виконання плану і т. ін.; перебільшення яких-небудь даних в офіційному документі.
Боротьба з приписками.
3. Те саме, що пропи́ска 1.
Заповнивши досить-таки довгу анкету для заведення першої в житті трудової книжки, Ганна залишила на приписку свій паспорт (В. Козаченко);
В порту своєї приписки вперше ошвартувалося новозбудоване швидкісне пасажирське судно “Іван Франко” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приписка — припи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- приписка — [приеписка] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок Орфоепічний словник української мови
- приписка — -и, ж. 1》 Те, що дописане до якогось тексту, до раніш написаного. 2》 Перебільшення яких-небудь даних в офіційному документі. 3》 Те саме, що прописка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приписка — ПРИПИ́СКА (те, що дописане до якогось тексту, до раніше написаного), ПРИ́ПИС, ПОСТСКРИ́ПТУМ (до листа після підпису). Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (М. Словник синонімів української мови
- приписка — ПРИПИ́СКА, и, ж. 1. Те, що дописане до якогось тексту, до раніш написаного. Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (Коцюб., III, 1956, 407); Не дивно, що після всього написаного іноді зустрічались такі приписки: «Ким бути?... Словник української мови в 11 томах