припитливий

ПРИПИ́ТЛИВИЙ, а, е, розм.

Привітний, ввічливий; товариський.

Припитливий хлопець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припитливий — -а, -е, розм. Привітний, ввічливий; товариський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. припитливий — ПРИПИ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Привітний, ввічливий; товариський. — Ну, то як він, ваш голова? — знову допитується Зозуля. — Гарно… Такий припитливий… Люди хвалять.. (Кучер, Прощай.., 1957, 448). Словник української мови в 11 томах