1. Словник української мови у 20 томах

приплакувати

ПРИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., кого, що, розм.

Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь.

– Нема кого приплакувати й притужувать (І. Нечуй-Левицький);

– Ех, якби оце мені вмерти тут у малині. Хай тоді шукають, хай плачуть наді мною, приплакують (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплакувати — припла́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приплакувати — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. приплакувати — -ую, -уєш, недок., приплакати, -ачу, -ачеш, док., перех. і неперех., розм. Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приплакувати — ОПЛА́КУВАТИ (плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя й т. ін.), ПРИПЛА́КУВАТИ розм. — Док.: опла́кати, припла́кати, обтужи́ти фольк. Словник синонімів української мови
  5. приплакувати — ПРИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док., перех. і неперех., розм. Плакати над ким-, чим-небудь, оплакувати кого-, що-небудь. — Нема кого приплакувати й притужувать (Н.-Лев., ІV, 1956, 322); — Ех, якби оце мені вмерти тут у малині. Словник української мови в 11 томах