1. Словник української мови у 20 томах

припорошений

ПРИПОРО́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до припороши́ти.

Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Григорій Тютюнник);

Низенький горбатий, з довгими чіпкими руками, у припорошеному борошном одязі, він, мов кібець, стежив своїми жвавими розумними очицями за кожним селянином (А. Шиян);

На палубі, припорошеній снігом, виразно темніли свіжі сліди від чобіт (О. Донченко);

* Образно. Припорошені віками й лихоліттями історико-археологічні скарби – невід'ємний набуток нашої духовної культури (з газ.);

* У порівн. В променях прожекторів холодно засвітився його чуб, весь білий, наче припорошений снігом (В. Кучер);

// у знач. прикм. Трохи запилений.

Він хутко витяг з-під столу дубову рамку. З-за припорошеного скла на репетитора глянув офіцер з аксельбантами і низкою орденів на випнутих колесом грудях (П. Панч);

Входить Дмитро Шелест у припорошеному костюмі, в чоботях (М. Зарудний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припорошений — припоро́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. припорошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припорошити. || у знач. прикм.Трохи запилений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припорошений — ПРИПОРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припороши́ти. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом (Тют. Словник української мови в 11 томах