припій
ПРИПІ́Й, по́ю, ч.
Метал або сплав, який застосовують для з'єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей за допомогою паяння, для лудіння посуду і т. ін.
Найкращий спосіб з'єднування мідних проводів – припаювання скручених кінців м'яким припоєм (з навч. літ.);
Для припаювання мінерало-керамічних пластинок можна використовувати і латунний припій (з навч. літ.);
Припій олов'янисто-свинцевий застосовується для лудіння посуду і медичної апаратури (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припій — припі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- припій — -пою, ч. Метал або сплав, що застосовується для з'єднання металевих, метало-керамічних та інших деталей паянням, для лудіння металевого посуду і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припій — ПРИПІ́Й, по́ю, ч. Метал або сплав, що застосовується для з’єднання металевих, мінерало-керамічних та інших деталей паянням, для лудіння посуду і т. ін. Словник української мови в 11 томах