природність
ПРИРО́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. приро́дний 2–4, 6.
– Всі ті, хто розводиться про природність, тямлять у житті, як свиня на помаранчах. Бо відколи людський розум почав абстрагувати, людина безнадійно шлях природності покинула, і навернути її знову на цей шлях можна тільки відтявши їй голову (В. Підмогильний);
Пристукнувши ногою, Гриць козирнув, намагаючись зберегти природність постави (С. Добровольський);
Як і Гоголь, Квітка широко користується всіма багатющими лексичними скарбами народної мови.., оповідними синтаксичними зворотами, чим надає своїй мові невимушеної природності й простоти, соковитого емоційного забарвлення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- природність — приро́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- природність — [приерод(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- природність — -ності, ж. Властивість за знач. природний 2-4), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- природність — Приро́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- природність — ПРИРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. приро́дний 2-4, 6. В артиста одне лиш призначення — бути щирим, правдивим в природності. Бучми нашого цінність і значення — у народності (Тич. Словник української мови в 11 томах
- природність — Приро́дність, -ности ж. Естественность. Желех. Словник української мови Грінченка