природокористування

ПРИРОДОКОРИСТУВА́ННЯ, я, с.

Система заходів з освоєння, використання, перетворення, відновлення та охорони природного середовища й природних ресурсів.

Проблеми природокористування на сучасному етапі набули комплексного характеру (із журн.);

Повновладдя народу України в галузі охорони природного навколишнього середовища та природокористування реалізується на основі Конституції України (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природокористування — природокори́стува́ння іменник середнього роду природокористува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. природокористування — -я, с. 1》 Комплексна наукова дисципліна, що досліджує загальні принципи раціонального використання природних ресурсів. 2》 Теорія та практика раціонального використання людиною природних ресурсів. Великий тлумачний словник сучасної мови