прирічковий

ПРИРІЧКОВИ́Й, а́, е́.

Який розміщений, лежить біля річки.

А потім якось одразу пригадав [дід:] “А – а, це ж ті люди, що шукають нафту!..” Виникло перед очима, як вони по одному пропадають у прирічковій балці (Є. Гуцало);

Тут, у ромеях, усе те [краса природи] не лишає її байдужою, є тим єдиним, що скрашує світ і тримає на світі. А якою відрадою і яким блаженством були б ці чари передлітньої повені там, на зелених полях та прирічкових луках Тивері? (Д. Міщенко);

Поряд з посухостійкими знаходять рештки вологолюбних і навіть прісноводних молюсків. Цікаво, що в прирічкових ділянках сучасних пустель теж є вологолюбні форми (з наук.-попул. літ.);

// Який буває біля річки.

Його вибіленим волоссям грався прирічковий вітрець (М. Стельмах).