присвячення

ПРИСВЯ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. присвяти́ти.

Ім'я людини в старовину було не простою формальністю, а символом і присвяченням тому чи тому богові-покровителю (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвячення — присвя́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. присвячення — -я, с. Дія за знач. присвятити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присвячення — 1. присвята 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
  4. присвячення — ПРИСВЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. присвяти́ти. Про велику пошану поета до російського реалістичного мистецтва свідчить присвячення Шевченком геніальному акторові М. С. Щепкіну поезії «Заворожи мені, волхве…» (Іст. укр. літ., І, 1954, 231). Словник української мови в 11 томах