присвідувати

ПРИСВІДУВА́ТИ, у́ю, єш, док., на кого, діал., заст.

Засвідчити.

Присвідує на мене, що я, каже, вкрав (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвідувати — -ую, -уєш, недок., зах. Давати свідчення, свідчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. присвідувати — Присвідувати, -ду́ю, -єш гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка