присвідувати
ПРИСВІДУВА́ТИ, у́ю, єш, док., на кого, діал., заст.
Засвідчити.
Присвідує на мене, що я, каже, вкрав (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присвідувати — -ую, -уєш, недок., зах. Давати свідчення, свідчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присвідувати — Присвідувати, -ду́ю, -єш гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка