1. Словник української мови у 20 томах

прискалювати

ПРИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., розм.

Те саме, що примру́жувати.

Прибігла і Ганнуся. Прискалювала око проти сонця, придивляючись на стрункого, загорілого в дорозі юнака (Іван Ле);

Гарчав [песик] на нього, зуби шкірив, кумедно прискалював око, наче кепкуючи з людських вад (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прискалювати — приска́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прискалювати — -юю, -юєш, недок., прискалити, -лю, -лиш, док., перех., розм. Те саме, що примружувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прискалювати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. прискалювати — ПРИСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Те саме, що примру́жувати. Прибігла і Ганнуся. Прискалювала око проти сонця, придивляючись на стрункого, загорілого в дорозі юнака (Ле, Хмельницький, І, 1957, 243)... Словник української мови в 11 томах