прислуговувати

ПРИСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИСЛУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док.

1. Виконувати обов'язки слуги, прислуги.

Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Янова, до обов'язків якої входить наносити дрова з підвалу, витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде);

Наймит .. купцям годить, чужим людям прислугує (Марко Вовчок);

// Подавати й прибирати страви, напої за столом.

Вечеря була багата. За столом прислуговували найняті лакеї в фраках та білих рукавичках (І. Нечуй-Левицький);

Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка).

2. Робити кому-небудь послуги, догоджати комусь із чемності, ввічливості і т. ін. або запобігаючи перед ним.

Насипає [Віталик] з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазнавалась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (О. Гончар).

3. кому, перен. Іти на службу до когось, виконуючи які-небудь ганебні чи принизливі обов'язки.

Ще кілька чоловік стояли біля священика – хтось із Клочуряків, Йосип Кикерчин – багачі і ті, що прислужували їм (С. Скляренко);

Вони так собі гадали: вивчимося, просвітимося заради того, аби полегшити життя людству, людям, простолюдинам. А закінчили університет – і кому прислужують? Заможним верствам, вершкам (Ю. Хорунжий).

4. тільки недок. Виконувати певні допоміжні обов'язки під час богослужіння.

Паламарем дражнили Марка за те, що він часом прислужував у алтарі [вівтарі], надіваючи мальований стихар (С. Васильченко);

Шкода тільки, що цим керує древній, як сама віра в бога, гімназичний сторож Шийка, який прислужує в церкві: запалює вугілля в кадилі, оправляє пучками гноти свічок, коли вони чомусь погано світять, і гасить їх наприкінці вечерні чи обідні (Б. Антоненко-Давидович);

Отцю Єлисею я прислуговував у церкві та на требах і допомагав удома, був він чоловіком вельми правдивим, непримирливим, одначе мав добру душу й служив прикладом мирянам (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислуговувати — прислуго́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прислуговувати — див. лестити Словник синонімів Вусика
  3. прислуговувати — -ую, -уєш, прислужувати, -ую, -уєш і рідко прислугувати, -ую, -уєш, недок., прислужити, -служу, -служиш, док. 1》 заст. Виконувати обов'язки слуги, прислуги. || Подавати й прибирати страви, напої за столом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прислуговувати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  5. прислуговувати — ПРИСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИСЛУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. 1. заст. Виконувати обов’язки слуги, прислуги. Словник української мови в 11 томах
  6. прислуговувати — Прислуговувати, -вую, -єш, прислугувати, -гую, -єш гл. Прислуживать. Левиц. І. 476. Словник української мови Грінченка