1. Словник української мови у 20 томах

присліпуватий

ПРИСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що підслі́пуватий.

Вона [будівля] стояла перед ним у всій своїй показності: довга-довга, низька, з невеличкими дверми і віконцями, позираючи де-де, мов присліпуваті злодійські очка (І. Франко);

Стара баба, очевидно, й присліпувата вийшла на поріг (Ю. Яновський);

Чи вечір згустився, чи око присліпувате мав полковник – йому довелося пильно придивлятися до своїх драгунів (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присліпуватий — прислі́пуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. присліпуватий — див. сліпий Словник синонімів Вусика
  3. присліпуватий — -а, -е, розм. Те саме, що підсліпуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присліпуватий — Прислі́пуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. присліпуватий — ПРИСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що підслі́пуватий. Вона [будівля] стояла перед ним у всій своїй показності: довга-довга, низька, з невеличкими дверми і віконцями, позираючи де-де, мов присліпуваті злодійські очка (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. присліпуватий — Присліпуватий, -а, -е Слѣпой на одинъ глазъ. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка