присмерковий
ПРИСМЕРКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до при́смерки 1, 2.
День летів у присмеркову пору, Харків дихав пахощами смол (П. Воронько);
Присмеркова тиша;
// Який функціонує увечері, після заходу сонця.
Наше око має, по суті, два різних зорових органи, які розташовані в сітчатці [сітківці]: апарати присмеркового й денного зору (з наук.-попул. літ.);
// Який погано освітлюється; напівтемний.
Відомо багато видів світних риб, що, як правило, живуть у присмеркових глибинах моря (100–400 метрів) (з наук. літ.).
2. перен. Який виражає безнадію, зневіру у власних силах; занепадницький;
// Журливий, сумний.
В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи .. Він дзвенів не раз, переливався, Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський);
Вигляд у нього [зоотехніка] був такий, як у людини, що відкрила нову планету. Проте це аж ніяк не вплинуло на Бровка в бік розрядки його присмеркового настрою (С. Добровольський).
3. Який виявляє найбільшу, активність у присмерки (про тварин).
Присмеркові птахи.
4. у знач. ім. присмерко́ві, вих, мн. Тварини, які мають властивість виявляти найбільшу активність у присмерки.
Значення в інших словниках
- присмерковий — присмерко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- присмерковий — -а, -е. 1》 Прикм. до присмерки 1), 2). Присмеркова тиша. || Який функціонує увечері, після заходу сонця. || Який погано освітлюється; напівтемний. 2》 перен. Який виражає безнадію, зневіру у власних силах; занепадницький. || Журливий, сумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присмерковий — ПРИСМЕРКО́ВИЙ, СУМЕРКО́ВИЙ діал. День погас. На схилах сніг вологий Затоптала присмеркова мла (П. Воронько); Сумеркові тони... Похоронні дзвони — Дінь-дон... (М. Вороний). Словник синонімів української мови
- присмерковий — ПРИСМЕРКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до при́смерки 1, 2. День летів у присмеркову пору, Харків дихав пахощами смол (Воронько, Три покоління, 1950, 63); Присмеркова тиша; // Який функціонує увечері, після заходу сонця. Словник української мови в 11 томах