1. Словник української мови у 20 томах

присмертний

ПРИСМЕ́РТНИЙ, а, е, рідко.

Який перебуває в передсмертному стані.

На панщину не пішов [Павло]: “в мене жінка присмертна”, – одпрохався тим (Марко Вовчок);

// у знач. ім. присме́ртний, ного, ч.; присме́ртна, ної, ж. Той (та), що перебуває в передсмертному стані.

Доріс помирала .. Михайло сидів біля неї, насилу стримуючи ридання.., гладив холонуче чоло присмертної (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присмертний — присме́ртний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. присмертний — -а, -е, рідко. Який перебуває в передсмертному стані. || у знач. ім. присмертний, -ного, ч.; присмертна, -ної, ж. Той (та), що перебуває в передсмертному стані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присмертний — ПРИСМЕ́РТНИЙ, а, е, рідко. Який перебуває в передсмертному стані. На панщину не пішов [Павло]: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим (Вовчок, І, 1955, 157); // у знач. ім. присме́ртний, ного, ч.; присме́ртна, ної... Словник української мови в 11 томах
  4. присмертний — Присме́ртний, -а, -е Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. І. 84). Словник української мови Грінченка