присмуток
ПРИ́СМУТОК, тку, ч.
Легкий смуток.
Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом. Дорошенко в присмутку дивиться на той вузол, йому аж трохи шкода стає, що Лукія віддаляється від нього (О. Гончар);
Присмуток зійшов на гірника, і до діла потяглась рука (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присмуток — при́смуток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- присмуток — -тку, ч. Легкий смуток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присмуток — СУМ (невеселий, важкий настрій, почуття глибокого жалю, спричинені невдачею, горем і т. ін.), СМУ́ТОК, ЖУРБА́, ПЕЧА́ЛЬ, ТУ́ГА, ЖАЛЬ, ЖА́ЛОЩІ, НУДЬГА, НУДО́ТА, МЕЛАНХО́ЛІЯ, ІПОХО́НДРІЯ книжн., ЗАЖУ́РА поет., СУХО́ТА фольк., ЖУРБО́ТА розм., МІНО́Р розм. Словник синонімів української мови
- присмуток — ПРИ́СМУТОК, тку, ч. Легкий смуток. Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом. Дорошенко в присмутку дивиться на той вузол, йому аж трохи шкода стає, що Лукія віддаляється від нього (Гончар, Тронка, 1963, 200); Присмуток зійшов на гірника... Словник української мови в 11 томах