приставник
ПРИСТА́ВНИК, а, ч., заст.
Той, хто до чогось приставлений (для нагляду, охорони і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ПРИСТА́ВНИК, а, ч., заст.
Той, хто до чогось приставлений (для нагляду, охорони і т. ін.).