1. Словник української мови у 20 томах

пристарий

ПРИ́СТАРИЙ, а, е, заст.

Літній, немолодий.

Устим пристарий чоловік (Сл. Б. Грінченка);

Одна з жінок, вже пристара, з потемнілим лицем.., показала Какорі золоту гривну (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристарий — при́старий прикметник арх. Орфографічний словник української мови
  2. пристарий — -а, -е, зах. Літній, немолодий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристарий — I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. пристарий — ПРИ́СТАРИЙ, а, е, заст. Літній, немолодий. Устим пристарий чоловік (Сл, Гр.); Одна з жінок, вже пристара, з потемнілим лицем.., показала Какорі золоту гривну (Загреб., Диво, 1968, 165). Словник української мови в 11 томах
  5. пристарий — Пристарий, -а, -е Пожилой. Пристара жінка. Н. Вол. у. Устим пристарий чоловік. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка