1. Словник української мови у 20 томах

пристерігати

ПРИСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., кого, розм.

1. Те саме, що підстеріга́ти.

– Більш красти не будеш! – кричить пані. – Я тебе давненько пристерігаю, – аж от коли піймалась... (Марко Вовчок).

2. також без дод. Наглядати за ким-, чим-небудь.

[Левко:] У нас люди хороші! Такі хороші, такі хороші, що де їх і шукать таких. Хоч би тиждень гуляли – буде безпечно. Самі люди ще й пристережуть, щоб хто лихий не нагодився... (С. Васильченко);

– І куди, думаю, такого молодого взяли?.. Наберемося, думаю, з ним халепи, треба самому пристерегти, шкода юнака (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристерігати — пристеріга́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пристерігати — див. стежити Словник синонімів Вусика
  3. пристерігати — -аю, -аєш, недок., пристерегти, -ежу, -ежеш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що підстерігати. 2》 також без додатка.Наглядати за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пристерігати — ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. Словник синонімів української мови
  5. пристерігати — Пристеріга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; пристерегти́, -режу́, -реже́ш; -стері́г, -регла́, -регли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пристерігати — ПРИСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех., розм. 1. Те саме, що підстеріга́ти. — Більш красти не будеш! — кричить пані. — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась… (Вовчок, І, 1955, 136). 2. також без додатка. Словник української мови в 11 томах