пристоячий
ПРИСТОЯ́ЧИЙ, а, е.
Той, що стоїть попереду, перед чимось.
Біля ніг Христа, як правило, розміщувались невеличкі постаті пристоячих, а на раменах хреста – часто фігурки ангелів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me