1. Словник української мови у 20 томах

пристрасно

ПРИ́СТРАСНО.

Присл. до при́страсний 1–3.

Пристрасно любив [Олекса] співи і пісні і сам співав досить гарним тенором (І. Франко);

Хірург працював з незвичайним натхненням. Ніколи ще не прагнув він так пристрасно врятувати людське життя, як зараз (О. Довженко);

Він грав [у карти] пристрасно, азартно, до самозабуття (І. Волошин);

Іцко послухав жінки, в якій здужав [встиг] .. пристрасно закохатися, і вволив її волю (І. Франко);

Мавка пристрасно пестить його, він скрикує з мукою втіхи (Леся Українка);

// розм. Дуже завзято, дуже сильно.

Антін перевів погляд на ліжко, де старше дівча з усієї сили теліпало колиску з малям; воно так пристрасно гойдало, що маля ледве-ледве трималося в колисці (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристрасно — при́страсно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пристрасно — Присл. до пристрасний 1-3). || розм. Дуже завзято, дуже сильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристрасно — При́страсно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пристрасно — ПРИ́СТРАСНО. Присл. до при́страсний 1-3. Пристрасно любив [Олекса] співи і пісні і сам співав досить гарним тенором (Фр., V, 1951, 17); Хірург працював з незвичайним натхненням. Словник української мови в 11 томах