приструнчувати
ПРИСТРУ́НЧУВАТИ, ую, уєш і ПРИСТРУ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРУ́НЧИТИ, чу, чиш і ПРИСТРУ́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, розм.
Впливаючи на кого-небудь, примушувати підкорятися; прибирати до рук, ставити на місце когось.
– Маковею, – спокійно вів Роман, – .. хіба Денис, хіба офіцери щось зле тобі зичать, приструнчуючи тебе щоразу? Та вся рота вболіває за тобою, як за рідним сином! (О. Гончар);
Над впертою дочкою Сава не мав ніякої влади і вимагав від матері, аби приструнювала її (С. Чорнобривець);
[Олізар:] Сам великий князь, намісник краю, взявся за справу. Нагнав холоду губернаторові, .. приструнчив поліцію, комісіям дав наказ – щотижня давати йому відомості, як іде справа (С. Васильченко);
От тільки б дівчат хто приструнчив, просто нема життя через їхні жарти (Ю. Яновський);
Він зайшов до хати, весь охоплений нестримним шаленим гнівом. Так не може тривати далі, зараз він приструнить свою непокірну онуку (В. Земляк);
* Образно. [Зозуля:] Невже ні в кого з вас не поворухнеться серце жалем на мої правдиві слова, що я так щиро вам кажу? [Ліхтаренко:] Так говорять усі, кого приструнчить лихо (І. Карпенко-Карий).
Значення в інших словниках
- приструнчувати — пристру́нчувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- приструнчувати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
- приструнчувати — -ую, -уєш і приструнювати, -юю, -юєш, недок., приструнчити, -чу, -чиш і приструнити, -ню, -ниш, док., перех., розм. Впливаючи на кого-небудь, примушувати підкорятися; прибирати до рук, ставити на місце когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приструнчувати — ПРИСТРУ́НЧУВАТИ, ую, уєш і ПРИСТРУ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСТРУ́НЧИТИ, чу, чиш і ПРИСТРУ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Впливаючи на кого-небудь, примушувати підкорятися; прибирати до рук, ставити на місце когось. Словник української мови в 11 томах