прителепати

ПРИТЕЛЕ́ПАТИ, аю, єш, док., розм.

Повільно, з труднощами прийти куди-небудь.

– Не йди до хати, – казала мати до Гальки, – п'янющий прителепав [Ладимир], пересидь у сусідки, мо', засне. (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прителепати — прителе́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови