притенція

ПРИТЕ́НЦІЯ, і, ж., розм.

Неприємний клопіт з ким-, чим-небудь.

– А от піди ж ти! – хитнув головою Юхим, теж задоволено всміхаючись. – .. Спав ото я після обіду... Щось таке мені десь сниться, коли чую: щось шарп! .. шарп! .. за полу. “Що за притенція?” – думаю собі (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me