притенція
ПРИТЕ́НЦІЯ, і, ж., розм.
Неприємний клопіт з ким-, чим-небудь.
– А от піди ж ти! – хитнув головою Юхим, теж задоволено всміхаючись. – .. Спав ото я після обіду... Щось таке мені десь сниться, коли чую: щось шарп! .. шарп! .. за полу. “Що за притенція?” – думаю собі (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me