1. Словник української мови у 20 томах

притертий

ПРИТЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прите́рти.

В небі тягнулись на північ журавлі і лебеді, зрідка гублячи на землю своє притерте в дорозі пір'я (М. Стельмах);

Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (І. Цюпа);

І він до рук дає мені книжчину, Обтріпану, зачитану ночами. Притерту часом, інколи сльозою, Долонею шорсткою, у смолі (А. Малишко);

// у знач. прикм.

Галя вимітала долівку. Йому на заваді і тихе шуршання притертого деркача по долівці (Панас Мирний);

Стійкість на спрацювання притертих деталей збільшується [після обкатки] і тривалість служби зчленувань, вузлів, механізмів і машини в цілому зростає (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притертий — прите́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. притертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притерти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притертий — ПРИТЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прите́рти. В небі тягнулись на північ журавлі і лебеді, зрідка гублячи на землю своє притерте в дорозі пір’я (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах