1. Словник української мови у 20 томах

притишено

ПРИТИ́ШЕНО.

Присл. до прити́шений 2.

Благеньке рядно висіло на вірьовці й відділяло дівчину від ясного, невідомого світу. За рядном у кімнаті притишено розмовляли (О. Донченко);

Орест притишено підсів до гурту і намагався зрозуміти, про що точиться дискусія (Олесь Досвітній);

Над світом стьмареним пливе імла і дим, Підземні поїзди притишено гудуть (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притишено — прити́шено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. притишено — Присл. до притишений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притишено — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм. Словник синонімів української мови
  4. притишено — ПРИТИ́ШЕНО. Присл. до прити́шений 2. Благеньке рядно висіло на вірьовці й відділяло дівчину від ясного, невідомого світу. За рядном у кімнаті притишено розмовляли (Донч. Словник української мови в 11 томах