притома
ПРИТО́МА, и, ж., розм.
Те саме, що вто́ма.
Шаптала прийшов на обід свіжий і посміхливий. Лася не могла помітити на нім ані притоми, ані відбитку тії скаженої праці (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me