притома

ПРИТО́МА, и, ж., розм.

Те саме, що вто́ма.

Шаптала прийшов на обід свіжий і посміхливий. Лася не могла помітити на нім ані притоми, ані відбитку тії скаженої праці (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me