притоптаний
ПРИТО́ПТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до притопта́ти.
Здійснялися заходи, подиву варті: На риск нариваючись, вежі цистерн Стояли, неначе фортеця, на варті При межах не тричі притоптаних стернь (Л. Первомайський);
Біля входу в бліндаж наперекір усьому густою зеленню пробивалася з притоптаної землі трава (С. Журахович);
* Образно. Хоч і знівечена лихом, притоптана голодними злиднями, отже, як прикрила Марина ті злидні доброю одежею, .. зовсім молодою Марина виглядає!.. (Панас Мирний);
// прито́птано, безос. пред.
Вони побачили, що цей слід притоптано ведмежими лапами (М. Трублаїні).
2. у знач. прикм. Який стерся від тривалого користування.
Сірі штани в темну смужку на підтяжках, комбіновані черевики – чорний лак з сірою зеброю – на викривлених і притоптаних каблуках – так виглядало вбрання Герміни (М. Томчаній).
Значення в інших словниках
- притоптаний — прито́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- притоптаний — див. сплюснутий Словник синонімів Вусика
- притоптаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притоптати. || притоптано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який стерся від тривалого користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притоптаний — ПРИТО́ПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до притопта́ти. Здійснялися заходи, подиву варті: На риск нариваючись, вежі цистерн Стояли, неначе фортеця, на варті При межах не тричі притоптаних стернь (Перв. Словник української мови в 11 томах