притуманювати
ПРИТУМА́НЮВАТИ, ює, недок., ПРИТУМА́НИТИ, нить, док., що.
1. Трохи оповивати, огортати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи його не зовсім видним;
// безос.
Ой звечора дрібний дощ ішов, А к півночі притуманило, А к світові приморозило (з народної пісні).
2. перен. Робити що-небудь не зовсім ясним, чітким, виразним (про спогади, думки тощо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притуманювати — притума́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- притуманювати — -ює, недок., притуманити, -нить, док., перех. 1》 Трохи оповивати, огортати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи його не зовсім видним. || безос. 2》 перен. Робити що-небудь не зовсім ясним, чітким, виразним (про спогади, думки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- притуманювати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
- притуманювати — ПРИТУМА́НЮВАТИ, ює, недок., ПРИТУМА́НИТИ, нить, док., перех. 1. Трохи оповивати, огортати що-небудь туманом, димом, імлою і т. ін., роблячи його не зовсім видним; // безос. Словник української мови в 11 томах
- притуманювати — Притуманювати, -нює сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило. Грин. III. 164. Словник української мови Грінченка