притягання
ПРИТЯГА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. притяга́ти.
Хоч мені й перепало за “неприпустимі методи” притягання учнів до школи, але я не жалкував. Відвідування стабілізувалось (Ю. Збанацький).
2. фіз. Тяжіння тіл одне до одного.
Кладучи на руку різні предмети, ми помічаємо, що одні з них менше тиснуть, інші дужче. Причиною цього явища є притягання тіл до Землі – сила тяжіння (з навч. літ.);
Коли б сила сонячного притягання чомусь зникла, Земля полетіла б по лінії, дотичній до її орбіти, і навіки умчала б у бездонну глибінь світового простору (з наук.-попул. літ.);
Вчені встановили, що земля регулярно піднімається й опускається двічі на день на 30 см. Коливання материка обумовлені притяганням Сонця і Місяця та впливом океанських припливів і відпливів (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- притягання — притяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- притягання — -я, с. 1》 Дія за знач. притягати. Центр притягання — те, що концентрує, згуртовує навколо себе кого-, що-небудь. 2》 фіз. Тяжіння тіл одне до одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притягання — ПРИТЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. притяга́ти. Хоч мені й перепало за «неприпустимі методи» притягання учнів до школи, але я не жалкував. Відвідування стабілізувалось (Збан., Малин. дзвін, 1958, 168). Словник української мови в 11 томах