1. Словник української мови у 20 томах

прихаток

ПРИ́ХАТОК, тку, ч., заст.

Невелика хатка або житлова прибудова біля хати.

Інколи коло хати ставлять ще другу невеличку хатку – прихаток (Сл. Б. Грінченка);

У прихатку, куди заводить Бронко Олексу, відгонить зів'ялою травою і кролячим послідом (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихаток — при́хаток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прихаток — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. прихаток — -тку, ч., заст. Невелика хатка або житлова прибудова біля хати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прихаток — ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Словник синонімів української мови
  5. прихаток — ПРИ́ХАТОК, тку, ч., заст. Невелика хатка або житлова прибудова біля хати. Інколи коло хати ставлять ще другу невеличку хатку — прихаток (Сл. Гр.); У прихатку, куди заводить Бронко Олексу, відгонить зів’ялою травою і кролячим послідом (Вільде, Сестри.., 1958, 89). Словник української мови в 11 томах
  6. прихаток — Прихаток, -тку м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток. МУЕ. І. 8. (Черниг.). Словник української мови Грінченка