прихищати

ПРИХИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що.

1. Захищати.

Враження низької, ніби вона [хата] тяжіє до горизонталі, стіни підсилюється ще й великим виносом даху, який прихищає її верхню частину (А. Данилюк).

2. Давати притулок.

Йдучи тяжким страдницьким своїм шляхом, люди ще здалеку питали: – А чи далеко та дідова хата, що людей прихищає? (із журн.).