прихорошений

ПРИХОРО́ШЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до прихороши́ти.

Андрій обережно знімає чохол і ставить на стіл чорно-білу бандуру, прихорошену українським орнаментом (з газ.);

* Образно. Снігами прихорошені, Вітрами заколисані Смереки над Карпатами, Мов на блакиті писані (М. Нагнибіда);

За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена (Ю. Збанацький).

2. у знач. прикм. Який прихорошився; прикрашений.

Мимо мене йдуть дівчата, Прихорошені такі (С. Воскрекасенко);

Ти йдеш лугами прихорошена, Тобі вклоняються стоги, Невже літа мої прокошені Лягли покосом навкруги? (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me