прицюцькуватий
ПРИЦЮ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм.
Ненормальний.
– Не діждеш, прицюцькуватий! – скрикнув Богдан. – Скидай ремінь! – Нащо він тобі, коли свій маєш? – не зрозумів Ярчук. – Бо ти не солдат, а кендюх! (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прицюцькуватий — прицю́цькуватий прикметник Орфографічний словник української мови
- прицюцькуватий — див. дурний Словник синонімів Вусика