причеплений
ПРИЧЕ́ПЛЕНИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до причепи́ти.
Коли ж дивиться [Забрьоха] – вірьовка; потягнув тую вірьовку – аж і тут гарбуз сирий причеплений!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);
За машинами котились на гумових шинах причеплені до них гармати (В. Гжицький);
Зерно з бункера комбайна відвозять автомашини, а солома після подрібнення разом з половою подається пневматично в причеплений візок (з газ.);
Перед образами горіла лампа і коливались голуби та писанки на нитках, причіплених воском до стелі (І. Нечуй-Левицький);
// приче́плено, безос. пред.
Обидва [солдати] з медалями на грудях. Вицвілі стрічки причеплено трохи навскіс, похапцем (С. Журахович);
Батьки його, й діди, і прадіди – все були Підлітки, таке вже їм прізвище було колись причеплено (Остап Вишня).
2. у знач. прикм. Який причепився до чого-небудь.
Дерево не пускає коріння вглиб, бо камінь, а розкидає коріння навкруги, обхоплює ним, мов гадюками, камінь і, так причеплене, лізе догори, до сонця (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- причеплений — приче́плений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- причеплений — рідко причіплений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до причепити. || причеплено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який причепився до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причеплений — язи́к підві́шений (прив’я́заний, приче́плений і т. ін.) до́бре (непога́но). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Фразеологічний словник української мови
- причеплений — Приче́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- причеплений — ПРИЧЕ́ПЛЕНИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до причепи́ти. Коли ж дивиться [Забрьоха] — вірьовка; потягнув тую вірьовку — аж і тут гарбуз сирий причеплений! .. (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах