1. Словник української мови у 20 томах

причіплювачка

ПРИЧІ́ПЛЮВАЧКА, и, ж., спец.

Жін. до причі́плювач.

Проць встав на весь зріст, замахав ключем у повітрі. На тім боці білохустинна причіплювачка саме мила руки (В. Бабляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причіплювачка — -и, спец. Жін. до причіплювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. причіплювачка — ПРИЧІ́ПЛЮВАЧКА, и, ж., спец. Жін. до причі́плювач. Проць встав на весь зріст, замахав ключем у повітрі. На тім боці білохустинна причіплювачка саме мила руки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 157). Словник української мови в 11 томах