1. Словник української мови у 20 томах

пришкандибати

ПРИШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.

Прийти шкандибаючи, кульгаючи; прийти через силу.

– Насилу оце пришкандибав до вас, – слизько дуже йти (Сл. Б. Грінченка);

– Може, і я підведусь якось та, хоч на костурі, пришкандибаю... (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришкандибати — пришкандиба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришкандибати — -аю, -аєш, док., розм. Прийти шкандибаючи, кульгаючи; прийти через силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришкандибати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  4. пришкандибати — ПРИШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прийти шкандибаючи, кульгаючи; прийти через силу. — Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти (Сл. Гр.); — Може, і я підведусь якось та, хоч на костурі, пришкандибаю… (Мик., II, 1957, 313). Словник української мови в 11 томах
  5. пришкандибати — Пришкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк. Словник української мови Грінченка