приштрика
ПРИШТРИ́КА, и, ж., розм.
Те, чим приштрикують.
Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона тоді й проситься: “Прости мене, свята приштрико!” (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приштрика — Приштри́ка, -ки ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!» Грин. II. 163. Словник української мови Грінченка