приятелювання
ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. приятелюва́ти.
З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Б. Грінченко);
Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав'язування знайомств, приятелювання, дружби! (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приятелювання — приятелюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- приятелювання — -я, с. Дія за знач. приятелювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приятелювання — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт. Словник синонімів української мови
- приятелювання — Приятелюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приятелювання — ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приятелюва́ти. З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала, бо боялась пошкодити їх приятелюванню (Гр. Словник української мови в 11 томах