1. Словник української мови у 20 томах

приєднання

ПРИЄДНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. приєдна́ти.

Поляки за підтримки дрібної шляхти на Волині, у Підляшші та Києві оголосили про приєднання цих земель [князівства Литовського] до Польщі (з наук. літ.);

– Я теж поїду з вами, – несподівано для нас заявив Бажан, але його приєднання не порадувало нас: якась межа вже пролягла між нами, а надто мною і страхополохом, котрий заради власної безпеки поспішає дати свій підпис під вимогою розстрілу (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приєднання — приєдна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приєднання — [приейеиднан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  3. приєднання — -я, с. Дія за знач. приєднати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приєднання — ПРИЄДНАННЯ (до складу чогось), ВКЛЮ́ЧЕННЯ, ІНКОРПОРА́ЦІЯ книжн. Приєднання України до міжнародних угод; Інкорпорація нових районів. — Пор. 1. приє́днувати. Словник синонімів української мови
  5. приєднання — Приєдна́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приєднання — ПРИЄДНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приєдна́ти. Здійснюється широка програма електрифікації колгоспів і радгоспів шляхом приєднання їх до державних енергосистем (Наука.. Словник української мови в 11 томах