пробавляти
ПРОБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. проба́влять; док., кого, що, розм., рідко.
Марно витрачати час; гаяти.
Заплітаю [панночці] коси – не так! Знов розплітую та заплітаю, – знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок);
Тепер зважила, що виїду в п'ятницю .. на Довгополе, а звідти, пару днів пробавивши, до Вижниці (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробавляти — пробавля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пробавляти — -яю, -яєш, недок., пробавити, -влю, -виш; мн. пробавлять; док., перех., розм., рідко. Марно витрачати час; гаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробавляти — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- пробавляти — ПРОБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. проба́влять; док., перех., розм., рідко. Марно витрачати час; гаяти. Заплітаю [панночці] коси — не так! Знов розплітую та заплітаю, — знов не так!... Словник української мови в 11 томах