пробалакати
ПРОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Балакати якийсь час.
Раз якось увечері затягла його до себе весела компанія. Випили по чарці, пробалакали цілий вечір (І. Нечуй-Левицький).
2. що, перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи.
Талант свій слід берегти з особливою пильністю. Його так легко можна прогуляти, пробалакати на дрібничках (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробалакати — пробала́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пробалакати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Балакати якийсь час. 2》 перех., перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробалакати — ПРОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Балакати якийсь час. Раз якось увечері затягла його до себе весела компанія. Випили по чарці, пробалакали цілий вечір (Н.-Лев., І, 1956, 181). 2. перех., перен. Змарнувати що-небудь не цінуючи, не оберігаючи. Словник української мови в 11 томах
- пробалакати — Пробалакати, -каю, -єш гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. І. 38. Словник української мови Грінченка