проблемний

ПРОБЛЕ́МНИЙ, а, е.

Прикм. до пробле́ма.

Проблемний характер багатьох статей часопису спонукає до справжньої наукової дискусії (із журн.);

// Присвячений дослідженню, розв'язанню якої-небудь проблеми.

Такі драми [Лесі Українки], як “Адвокат Мартіан” і “Кам'яний господар”, – це все твори великої філософської глибини, гостро проблемні (М. Рильський);

// Який досліджує, розв'язує ті чи інші проблеми (звичайно науково-технічні).

Проблемна лабораторія.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проблемний — пробле́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. проблемний — -а, -е. Прикм. до проблема. || Присвячений дослідженню, вирішенню якої-небудь проблеми. || Який займається дослідженням, вирішенням тих чи інших проблем (звичайно науково-технічних). Проблемна лабораторія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проблемний — ПРОБЛЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма. Курс теорії літератури значною мірою має проблемний характер. Це пояснюється тим... Словник української мови в 11 томах