1. Словник української мови у 20 томах

пробриніти

ПРОБРИНІ́ТИ, ни́ть, док.

1. Бриніти (у 1 знач.) якийсь час.

2. перен. Стати помітним, відчутним (про нові інтонації в голосі, тоні і т. ін.).

Вона почула, як у церемонному голосі Каргата пробриніла нотка, що її він зумів би приховати від будь-кого іншого (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробриніти — пробрині́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробриніти — -нить, док. 1》 Бриніти (у 1 знач.) якийсь час. 2》 перен. Стати помітним, відчутним (про нові інтонації в голосі, тоні і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробриніти — ПРОБРИНІ́ТИ, ни́ть, док. 1. Бриніти (у 1 знач.) якийсь час. 2. перен. Стати помітним, відчутним (про нові інтонації у голосі, тоні і т. ін.). Вона почула, як у церемонному голосі Каргата пробриніла нотка, що її він зумів би приховати від будь-кого іншого (Шовк., Інженери, 1956, 120). Словник української мови в 11 томах