1. Словник української мови у 20 томах

пробуравлювати

ПРОБУРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. пробура́влять; док., що.

Те саме, що просве́рдлювати.

Почулися постріли Юриного кулемета. Дві кулі знизу пробуравили обшивку корпусу машини (Іван Ле);

У легеневій артерії та її капілярах личинки пробуравлюють стінки капілярів і разом із кров'ю, що вилилася, потрапляють в альвеоли і бронхіоли (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробуравлювати — пробура́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробуравлювати — -юю, -юєш, недок., пробуравити, -влю, -виш; мн. пробуравлять; док., перех. Те саме, що просвердлювати. Пробуравлювати дошку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробуравлювати — ПРОБУРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. пробура́влять; док., перех. Те саме, що просве́рдлювати. Пробуравлювати дошку; Одна самка [брухуса] може відкласти до 200 яєчок. Словник української мови в 11 томах