пробігтися

ПРОБІ́ГТИСЯ, біжу́ся, біжи́шся, док., розм.

1. Розім'ятися бігом.

Максим якийсь час ходив по піску туди й сюди .. Пробігся. Раптом став на руки, вигнувся (Д. Ткач);

Сідай верхи на одного коня і трохи проїдь у степ по сніжку, хай пробіжаться, а то застоялись!.. (С. Олійник);

// Бігти якийсь час.

– А бач, таки й догнала нас, хоч трохи й пробіглась, – сказав Михалчевський (І. Нечуй-Левицький).

2. Швидкими рухами пальців легко торкнутися чого-небудь.

Горбов тонкими пальцями якось легко, немов піаніст по клавішах, пробігся по всіх видутих на сухій Пакришневій спині хребцях (Ю. Збанацький);

Надія вправними пальцями кілька разів пробіглася по нових, що не були в користуванні, грошових знаках (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me