1. Словник української мови у 20 томах

провалина

ПРОВА́ЛИНА, и, ж.

Те саме, що прова́л 2.

От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провалина — прова́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. провалина — -и, ж. Те саме, що провал 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провалина — ПРОВА́ЛЛЯ (глибока западина, розколина на поверхні землі), ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛИНА, БЕЗО́ДНЯ, БЕЗДО́ННЯ, ВІ́ДХЛАНЬ діал., ЗАПАДНЯ́ діал.; ПРІ́РВА, ПРО́ПАСТЬ розм. (з крутими схилами по краях); БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКИ́Т) (БЕСКЕТ), У́РВИЩЕ, У́РВИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
  4. провалина — ПРОВА́ЛИНА, и, ж. Те саме, що прова́л 2. От скінчилася провалина між горами. Стало рівніше (Хотк., II, 1966, 246). Словник української мови в 11 томах
  5. провалина — Провалина, -ни ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208. Словник української мови Грінченка