1. Словник української мови у 20 томах

провертати

ПРОВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., що і без дод., розм.

1. Те саме, що поверта́ти¹.

Мені вже як пити, то .. щоб у ній [чаші] кулаком вільно провернув. Ото по мені! (П. Загребельний).

2. перен. Швидко здійснювати, проводити (роботу, діло і т. ін.).

Повернути діло.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провертати — проверта́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. провертати — -аю, -аєш, недок., провернути, -верну, -вернеш, док., перех. і без додатка, розм. 1》 Те саме, що повертати 1). 2》 перен. Швидко здійснювати, проводити (роботу, діло і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провертати — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. Словник синонімів української мови
  4. провертати — ПРОВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док., перех. і без додатка, розм. 1. Те саме, що поверта́ти 1. Мені вже як пити, то.. щоб у ній [чаші] кулаком вільно провернув. Ото по мені! (Загреб., Диво, 1968, 115). 2. перен. Словник української мови в 11 томах