провихрити
ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, що і без прям. дод.
Док. до ви́хри́ти 1.
Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (І. Гончаренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провихрити — прови́хри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- провихрити — -ихрю, -ихриш, перех. і неперех. Док. до вихрити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- провихрити — ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, перех. і неперех. Док. до ви́хри́ти 1. Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (Гонч., Вибр., 1959, 275). Словник української мови в 11 томах